Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Як Тимошенко "світову кризу" в Україні робила



Інформація про те що Тимошенко домовилася з Путіним про "передачу під контроль России одного из системных банков Украины" появилася ще в часі весняного, і першого закордонного, візиту Тимошенко в якості новопризначеного Прем'єр-Міністра до Москви у 2008 році.
Я, як і більшість українців і росіян, в це тоді просто не повірив - це виходило за межі всякого здорового глузду.
Таке до того у світі траплялося хіба що при капітуляції якоїсь держави внаслідок програної війни, чи повного дефолту.
Однак влітку 2008 року - ще коли ще все було спокійно, а курс долара був навіть нижчим від 5 гривень за долар, мені в руки попали драфти документів переговорів між Урядом України , тобто Тимошенко і МВФ.
Там в числі "ще не вирішеного" було :
"Вирішити питання з "Промінвестбанком"".
А цей банк був, на той час, найуспішнішим, найздоровішим і найбагатшим в Україні.
І я тоді насторожився - це якраз і був "системний банк". Один із шести системних банків, успадкованих від СРСР.
Його вкладниками , ще з часів СРСР були промислові підприємства України. Вони ж і стали його акціонерами -співвласниками.після його, так би мовити акціонування-роздержавлення.
За структурою власності "Промівестбанк" нагадував великі західні банки - головний акціонер - Матвієнко, який і був Президентом цього банку мав трохи менше 10% капіталів.
Решта акціонерів - а це були уцілілі великі промислові підприємства України, мали не більше 3% відсотків і менше , зате тримали в цьому банку свої рахунки і депозити.
Нагадаю що це був на той момент найуспішніший і найбагатший банк України. - ще б пак - українська промисловість та економіка знаходилася у фазі підйому, відновлення і розвитку. І це було фінансове серце української промисловості.
Більше того - декілька десятків менших банків вкладали свої кошти саме у "Промінвестбанк"!
І раптом десь у серпні, всі державні підприємства та установи України отримують розпорядження від Кабінету Міністрів України та обласних держадміністрацій Донецька і Луганська з вимогою всім державним організаціям забрати свої кошти з Промівестбанку і перевести рахунки в інші банки.
Це для Промінвестбанку виявилося як грім з неба. Фактично кожне підприємство, навіть якщо в ньому було лише 10-20% державної власності повинно було виконати це розпорядження.
Почалася паніка, яку посилювали цинічні заяви з Кабміну і потужна кампанія шельмування Промінвесту і розгін паніки у пресі.
Частка вкладів фізичних осіб у Промівестбанку була не дуже велика. Але всі ті десятки банків , які вкладали свої кошти у Приватбанк вже працювали переважно з фізичними особами. Почалася паніка і серед простих вкладників. Вони почали забирати гроші - і це підігрівалося пресою і заявами урядовців.
Тим часом Тимошенко нанесла наступний удар по економіці та фінансах України - наприкінці серпня уряд Тимошенко добився заборони кредитування будівництва - не просто будівництва котеджів і житлових будинків - але й навіть вже раніше погоджених кредитних ліній на промислове будівництво і навіть на ремонт і реконструкцію.
Перші дні вересня на головному вокзалі Києва і навколо нього день і ніч перебували натовпи звільнених будівельників, які намагалися поїхати додому - тому що всі великі будівельні фірми і компанію повністю припинили будівництво і звільнили більшість своїх будівельників.
Але це був лише початок найсильнішої і найдошкульнішої фінансової кризи в окремо взятій Україні в часі так званої "світової фінансової кризи" 2008 року.
Коли у всьому світі "впали" на 5-10% а Україна і Зімбабве випередили всіх і "впали" в рази !

Володимир Мартинюк

Днями подумав що все, що робила Тимошенко на посаді Прем'єр-Міністра України у 2008 і навіть у 2009 році, стає логічним, послідовним і зрозумілим лише тоді, і тільки тоді, коли розглядати всі її дії, виключно як приготування нею України до капітуляції перед Росією. Для України було б краще і безпечніше, якби оцінку діяльності Юлії Тимошенко в період 2008-2009 року, дали не історики і політологи, а слідчі і прокурори
Росія, без сумніву, планувала тоді вторгнення в Україну- зразу ж після швидкого і переможного "бліцкрігу" в Грузії. Не просто планувала, але здійснювала дії і заходи по підготовці до цього.
Наприклад точно відомо, що російські військові перед вторгненням до Грузії отримали нові військово-польові карти не лише Грузії, але й України.
І власне дії Прем'єр-Міністра Тимошенко, а перед нею "міністра розброєння" Гриценка, дуже добре вписуються у картину продуманої і добре спланованої операції ослаблення здатності України чинити опір військовій (!!!) агресії Росії.
Те що Росія тоді не наважилася на відкриту агресію і чекала зручного моменту аж до березня 2014 року є, як це не дивно, майже стовідсотковою заслугою тодішнього , сьогодні не надто шанованого, Президента Ющенка.
Ющенко несподівано проявив незвичну для нього рішучість та енергійність - і втрутився в перебіг грузинського конфлікту.
Дуже своєчасно - тому що Саакашвілі, за нововідкритими даними, вже схилявся прийняти пропозиції Москви - Грузія стає васалом Росії, взамін Саакашвілі отримує лаври того, хто повернув Грузії Абхазію і Осетію. Те що вони повернулися б вже в Грузію "конфедеративну" та ще й разом з розташованими там російськими військами і базами.планувалося затушувати за допомогою телевізора і подачок від Газпрому.
Ющенко забезпечив підтримку Грузії озброєнням - конкретно українськими "Буками" з українськими бойовими розрахунками. Це деморалізувало російську авіацію і не дозволило росіянам з ходу взяти Тбілісі і окупувати решту Грузії. Але найуспішнішим кроком Ющенка стало привезення до прифронтового Тбілісі чотирьох президентів і керівників країн-членів НАТО - Польщі,Литви,Латвії та Естонії. І п'ятого - себе. Коли до цього всього підключився ще й Саркозі, то в Москві остаточно зрозуміли що бліцкріг не вдався.
І те, що Україна для Кремля, на той час виявилася зовсім "не по зубах".
Але #бабаЮля "чесно" втілювала у життя все те що було намічено під час її візиту до Москви навесні 2008 року - обвалила найбільший і найуспішніший в країні "Проомінвестбанк", потім під приводом обвалу "Промінвестбанку" обвалила всю банківську систему України, і вже під приводом обвалу всієї банківської системи передала "Промінвестбанк" у власність Росії.
І взагалі зробила ще стільки всього, чого просто не можливо описати в одній статті.
Однак Росія, для вторгнення в Україну вирішила почекати більш сприятливого моменту. Спочатку це мали б бути перемога Тимошенко на президентських виборів 2010 року, чи якісь політичні заворушення в Україні в разі її програшу. Але цього також не сталося - і не в останню чергу завдяки тому ж Ющенку.
Тому Кремлю довелося чекати березня 2014 року.
Повторю на закінчення, що для України було би значно краще і набагато безпечніше, якби оцінку діяльності Юлії Тимошенко у період 2008-2009 року, зробили не історики з політологами, а слідчі і прокурори.


Tags: #бабаЮля, Тимошенко, антидержавна діяльність, враги, кремлевские технологии, кроты Лубянки
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments