Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Як зрадогниди допомогли більшовикам у створені ГУЛАГу

ГУЛАГ у нас ще попереду…

84 роки тому, 10 червня 1934 року було створено найбільшу й найжорстокішу систему концентраційних таборів в історії людства – ГУЛАГ.
...........
А починалося усе дуже схоже не те, що діється зараз: масованої агітації серед неосвіченого, наївного, люмпенізованого населення, яке хотіло всього і зразу, причому не працюючи і не воюючи.

«Війна вигідна буржуям, які заробляють на ній мільйони».
«Воюють не народи, а правителі».
«Грабуй награбоване».
«Земля селянам, фабрики – робітникам».
«Відняти у буржуїв і розділити між усіма порівну».

Ось на чому більшовики прийшли до влади. Розповідаючи про те, що ворог не в Берліні, а у Петрограді. Обіцяючи землю і фабрики. І зарплату у 3-5 разів більшу. І життя, коли працюватимеш скільки захочеш (тобто взагалі можеш не працювати), а отримуватимеш теж скільки схочеш.
І коли вам розповідали, що розруха в Росії сталася через Громадянську війну – не вірте – комуністи брешуть. Це Громадянська стала наслідком розрухи.
Яка почалася узимку 1918 року після того, як робітники, вигнавши власників та дирекцію фабрик і заводів, перше що зробили, підняли собі зарплатню у 3-5 разів і працюючи хто сільки хотів.

Працювати ніхто не хотів – усі чекали, що скоро настане комунізм, про який так красиво розповідали більшовики на мітингах. Пізніше їх усіх заженуть гарувати у колгоспах. За трудодні. На відібраних у них же конях.
Через місяць було зрозуміло, що щось пішло не так, бо треба було на зарплати десь брати гроші. Єдине джерело – ціна на продукцію, якої і так було мало, бо працювали хто скільки хотів і переважно бігали на мітинги, де комісари розповідали про комунізм.
Доводилося ціни на продукцію підвищувати, аби до того часу, коли настане комунізм і гроші відмінять, зарплату платити. Через що дорогу продукцію перестали купувати. Через що аби виплатити наступну зарплатню, ціни знову підвищували.

“Забегаю я в буфет, ни копейки денег нет, разменяйте десять миллионов” – співали у ті часи частушки
Саме після цього і кривава Громадянська, і диктатура, і колгоспи, і ГУЛАГ стали неминучими, шановні друзі.
Там де народ вірить демагогам і популістам – там обов’язково постає диктатура і настає система репресій. Там людей заганяють у кріпосне рабство – колгоспи. Там робітників змушують ішачити на заводах за жебрацьку зарплатню.
Тим, хто вам казатиме, що в радянському минулому жилося гарно – не вірте. Просто радянські люди не знали, яким має бути нормальне життя.
Ось вам на десерт, для роздумів: у 1979 році середня зарплатня американського робітника в промисловості – 879 доларів, а в СРСР – 207.
Безкоштовна медицина, освіта та квартири? Проста арифметика: 879-207=572 долари. Які частково витрачали на те, аби забезпечити вас мінімальними потребами у житлі та медичному обслуговуванні.

Зате партійні бонзи жиріли. На частину отих 572 доларів, що у вас крали. Знаєте, що таке “система конвертів”? Це коли партійний чиновник до офіційної зарплатні отримував конверта з готівкою в сумі 2-3 оклади, яка не обкладалася жодними податками і наіть партійними внесками. Плюс прктично повне держзабезпечення.
Ось вам картина маслом: спогади колишнього секретаря (не першого і навіть не другого) Донецького обкома, з яких ви також дізнаєтеся про зарпати і директорів заводів, і працівників міськкомів:

Ляшко Александр Павлович, секретарь обкома. Из книги “Груз памяти”
После первого же месяца работы для меня открылось нечто новое в материальном обеспечении областного руководства.
Зав. финхозсектором принес ко мне в кабинет зарплату, положил на стол ведомость, указывая пальцем графу, в которой надо расписаться. Я глянул и обомлел. Там стояло: 1800 руб. То есть на триста рублей ниже, чем я получал в горкоме, и почти в два раза меньше, чем в последний год работы в должности заместителя директора завода.
Вот это да… Как же я проживу со столькими ртами?.. Ведь за одну квартиру из четырех комнат, которую мне предоставили, нам предстоит платить в среднем по четыреста в месяц. Но я молча расписываюсь за мизерную зарплату.
Финансист убрал ведомость и достает из папки конверт. — А это ваше ежемесячное пособие. На конверте надпись: “4000 руб.”
— Какое пособие? В связи с переездом?
— А разве Иван Павлович не объяснял? Это пособие идет как дополнительная зарплата. Оно не облагается никакими налогами. А подъемные на переезд вы получите само собой. Он достает еще конверт и кладет передо мной заготовленную расписку в получении:
—Здесь положенное по закону: на вас —месячный оклад и на членов семьи — по четверти оклада.
Когда я принес домой эту кучу денег, — около десяти тысяч рублей, Клава всплеснула руками:
— Мамочки! Что мне с такими деньгами делать?!

А тих, хто був проти такої системи, чекав ГУЛАГ. Котрий в СРСР, до речі, був розформований лише 1 травня 1960 року.
А замість нього ввели систему виправних таборів. Серед яких – мордовські табори для тих, хто смів виступати проти системи.
До слова: і коли вам якийсь гарячий грузинський генацвале розповідає про “відняти і поділити”; коли вам одна пещена дама з косою і в черевичках вартістю у вашу річну зарплатню обіцяє райське життя, ви не дивіться ЯК вони говорять, в слухайте ЩО вони говорять, і думайте.
Думайте…

Павло Бондаренко, До слова
Tags: ГУЛАГ, СССР, аналогии, большевики, гниди, зрадофилы, концлагеря, полезные идиоты, репресії, совок, сравнение, сталинизм
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 24 comments