Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Categories:

Про переписування ІСТОРІЇ

Почув новину, Вілкул в В.Р. зажадав звільнити Голову Українського інституту національної пам'яті Volodymyr Viatrovych, за переписування історії. Раніше - Добкін: "Щойно прийду до влади, спалю на багатті В"ятровича." Заворушилися щури. Відчули як йде в помийну яму вся їх совкова історія. Вся ця наволоч ніяк не здатна зрозуміти, що Україна вже не повернеться в стійло, в радянський ГУЛАГ, в довбані паради і марші з фотографіями мерців на палицях.

Ну а історія ще не написана, вона пишеться. Вона розкриває всю ту криваву вакханалію радянської влади. Ту неймовірну брехню, підлість, фальсифікацію. Я маю надію , коли ця праця з"явиться на полицях наших книгарень вона як гранітна брила розчавить останні ілюзії ідіотів "вілкулодобкіних" і їм подібних виродків. Всю цю червонозоряному гниду потрібно буде змусити читати документи з архівів, читати справжню історію. Що б у цих сволот очі повилазили.

Коротенько розповім про одну, незначну, подію, свідком якої я був безпосередньо. ( Для мене це важлива історія яка демонструє багато чого , стиснутий символізм , такий собі побутовий випадок , де є все..все про нас з вами ) У селі Майданець жила самотня, бідна, згорблена до землі бабуся. Працювала вона все життя в колгоспі, все життя за й…ні трудодні , без паспорту , безнадійно як кріпачка. (пригадайте як сапали цукрові буряки на сонці ) Чому як? Кріпачка! Була у неї старша сестра (запам"ятайте! СТАРША) Під час війни доля раз"єднала цих сестер. Старшу вивезли до Німеччини, ну а молодша продовжувала жити, працювати в СРСР. Йшли роки і ось по селу пронеслася чутка, з Австралії приїжджає провідати свою молодшу сестричку та яка після закінчення війни не повернулася на батьківщину.



Ось ми хлопчаки дивилися на цю зустріч. Як її описати? До будинку під'їхала автівка, таксі, з неї вийшла струнка красива жінка з сяючою посмішкою, сиве волосся, гарна зачіска, світле модняче пальто, туфлі на високих підборах… Водій дістав з машини кілька шкіряних валіз. Ми дивилися на це відкривши роти. І ось на зустріч з дому до неї вийшла її молодша сестричка. Беззуба, зморщена як засушена груша, одягнена в фуфайку і кирзові чоботи старезна згорблена бабуся. Ця зустріч ще тоді мене вразила. Вони обнялися і плакали. Підходили люди. Мовчки дивилися. Потім гостя відкрила валізи і просто частину речей, подарунків віддала тим людям, хто стояв поруч.

Всі з подивом дивилися на шовкові яскраві хустинки, нейлонові панчохи, смішні шпильки, але найбільше мене вразило не це. Найбільше мене вразило те, що вона привезла величезні книги з ілюстраціями. Це були книги з картинами із всесвітньо відомих художніх галерей. Париж, Берлін, Нью Йорк ... Ось така історія ... сука! Ось така не написана, історія двох світів. Я б хотів, що б мерзота совкова, щоночі бачила один і той же сон. Зустріч цих двох сестер. І головне, щоб молодша ... дивилася не відриваючись в очі цим падлюкам, цим Вілкулам, цим Допкіним… посміхаючись своїм беззубим ротом.
Цікаво а в "НАПІСЯНІЙ" історії цих ригокомуняк є згадка про замордованих Голодомором дітей та жінок? Про замерзлих в Сибіру українців? Про мільйони вбитих НКВДистами патріотів? Про Героїв які не підкорились сатані Сталіну і з зброєю в руках пішли в УПА ? Ах ви ж суче плем"я… "пабєдобесні" скоти!
"Павтарітєлі" грьобані! Історія БУДЕ написана! І вона , потвори, вам не сподобається!

Антивсепропальщик/Антипопулiст

Строго по методичке

Хотя он лишь вкратце осветил свою деятельность.
Tags: история, развенчание мифов, історична правда
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments