Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

В Японії створено громаду ПЦУ

У чекістській РПЦ в Японії з’явився потужний конкурент – канонічна Українська Православна Церква (ПЦУ). Уявляю, як біснуються зараз гундяєвці і, напевно, будуть коїти різні підлості. Але правда переможе.



Українська громада в Японії стала ініціатором створення церкви і прожовжує підтримувати її сьогодні.
Про це в інтерв’ю газеті «День» розповів Павло Королюк, протоієрей ПЦУ, священник Української православної місії св. Юди в Японії.

«Наша українська православна парафія є результатом об’єднання української громади в Токіо більш ніж 20 років тому. Для більшості українців стало некомфортно відвідувати Російську православну церкву, яка на той час була єдиною православною церквою в Японії, тому група сімей об’єдналися й після детального обговорення звернулися до Української Православної Церкви Київського патріархату з проханням заснувати місію тут, в Японії», - сказав він.

За словами Королюка, громада тоді була обмежена фінансово й не могла дозволити собі запросити священника на постійне перебування в Японії. Але однією із можливостей, яку їм запропонували, було підготувати й висвятити когось з місцевих українських представників для подальшого служіння.

«Я був тим, хто погодився, і як обраний кандидат від громади пройшов підготовку в Антіохійській православній архієпархії Сполучених Штатів Америки. Після цього я був висвячений на священника Його Святістю Патріархом Філаретом і благословенний на служіння в Японії», - розповів він.

Як зазначив Павло Королюк, майже всі засновники й парафіяни — це українці, які проживають в Японії.

«Ми з усіх сил намагаємося підтримувати українську громаду як духовно, за допомогою богослужіння та Святого Причастя, так і логістично, шляхом проведення відповідних заходів спільно з українською громадою. Останніми роками нам також вдалося зібрати деякі кошти для підтримки захисників України. Як парафія Православної Церкви, ми існуємо завдяки благословенню нашого єпископа. Упродовж років ми були під керівництвом Святійшого Патріарха Філарета, сьогодні під протекцією Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, де сподіваємося залишитися», - зауважив Королюк.

Як зазначається, у соціальній мережі Facebook є офіційна сторінка місії, де подаються оголошення та важлива інформація, а також є приватна група для активних парафіян. Очільник парафії часто спілкується з людьми за допомогою електронних листів або ж особистих повідомлень у соцмережах. Він зазначає, що щиро радіє будь-якій можливості поспілкуватися з парафіянами.

Крім того, отець Королюк допоміг створити унікальну Українську недільну школу в Японії у 2010 році.

«Торік у житті нашої громади відбулася визначна подія. Ми нарешті провели офіційну зустріч і вперше обрали президента і голову комітету парафії, які могли б узяти на себе відповідальність за світську частину місії та керування парафією. Ще одним важливим чинником є те, що я б волів, щоби самі парафіяни належали до комітету й могли обіймати президентський пост і в такий спосіб відігравати активнішу роль у житті парафії… У нас були плани щодо проведення катехітичних занять у період Великого посту, але на разі через вірус це довелося відкласти. Я хотів би повернутися до цього задуму знову і розпочати неформальні зустрічі з парафіянами упродовж тижня», - розповів Королюк.

Також він висловився щодо релігійних вподобань другого покоління українців, які народилися в Японії.

«Тут, у Японії, дітей чомусь не долучають до цієї частини їхнього національного спадку та культури. Я насправді не знаю, що станеться з другим, а тепер уже й з третім поколінням українців у Японії. У деяких випадках японський батько чи мати ставляться насторожено до релігії і тримають дітей подалі від Церкви. Однак здебільшого це особистий вибір батьків — не долучати дітей до Церкви. Я часто молюся і прошу допомоги у Бога, щоб достукатися до тих українців, які народилися в Японії. Я теж належу до українців-іммігрантів другого покоління, у нас є багато спільного з ними», - розповів він.


Фото з сайту day.kyiv.ua

«ПАРАФІЇ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ, ВКЛЮЧНО З НАШОЮ, БУЛИ ПОСТАВЛЕНІ В НЕПЕВНУ СИТУАЦІЮ»

— У грудні 2018 року Патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної Церкви України. Для багатьох наших співвітчизників підписання Томосу стало не лише історичним кроком в історії ПЦУ, а й політичним, ба навіть цивілізаційним. Адже символічно це один із видів «зброї» проти так званого русского мира в час продовження російсько-української війни. Якою є ваша думка щодо цього кроку ПЦУ? Що ви відчували як український православний священник у ту благословенну мить?

— Мені бракує слів, щоб переповісти, що я відчував у момент проголошення Томосу про автокефалію. Це те, про що не лише я, а й мій батько, молилися упродовж усього життя. Я завжди був переконаний, що настане той час, коли стародавня Київська церква буде визнана, і вірив, що я стану свідком цієї події ще за свого життя, але навіть не сподівався, що це відбудеться так швидко. Звісно, процес ще не до кінця завершено.

Для мене є дуже втішним те, що як один із небагатьох представників англомовного духовенства нашої Церкви я мав змогу долучитися до цієї події хоч і в такий спосіб. І радію, що існування нашої місії в Японії було помічено і зворушило серця людей.

Прикро, що згідно з Томосом парафії, які діють за межами України, включно з нашою, були поставлені в непевну ситуацію: уже чинні парафії Православної Церкви України відтепер підпорядковані Вселенському Престолу і переходять у підпорядкування Константинополю. Насправді, більшість наших правовірних серед української діаспори прагнуть підпорядковуватися безпосередньо Українській Церкві, якій вони служать.

Сьогодні мої молитви та прохання спрямовані на те, щоб все-таки було досягнуто згоди, щоби такі парафії, як наша, могли продовжувати своє служіння як частина Української Церкви. Я знаю, що такі перемовини тривають, і дуже сподіваюсь на позитивне вирішення. Я ж надалі діятиму під керівництвом Митрополита Епіфанія та Священного Синоду ПЦУ.

Якщо ж вести мову про Російську церкву, то дуже прикро, що вона знову стає знаряддям корумпованої та небезпечної держави. Мої повноваження не визначаються нею. Ми не проти когось, ми — за Христа: ми поклоняємось і служимо Йому як Його діти незалежно від національності. Наша мета — бути кращими людьми.

— Українська Церква завжди відігравала велику роль у житті українців. Чи активно долучається українська громада в Японії до діяльності місії? І чи тільки українці беруть участь у богослужіннях?

— Мені приємно, що ви визнаєте значну роль Церкви в житті українців. Я навіть можу стверджувати, що без Української Церкви України могло й не бути сьогодні.

Саме українська громада в Японії стала ініціатором створення Церкви і продовжує підтримувати її сьогодні. Ці люди і є Церква. Без їхньої підтримки ПЦУ тут, в Японії, не існувала б. І це мене глибоко проймає. Але, з іншого боку, це не те саме, що безпосередня участь у житті самої Церкви. Хоча більшість засновників нашої Церкви та людей, які вважають себе її парафіянами, — українці, котрі проживають в Японії, втім, регулярно відвідують богослужіння саме японці. Наприклад, на звичайній, не святковій літургії половину відвідувачів становлять японці, чверть — українці і ще одну чверть — представники інших національностей та етнічних груп.
Tags: ПЦУ, Українська церква, Япония, громади, диаспора, популяризация Украины, православные
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 1 comment