Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

15 березня 1939 року була проголошена незалежність Карпатської України

Як відомо, після розпаду на початку ХХ століття Австро-Угорської імперії, Закарпаття, яке входило до її складу, відійшло до Чехо-Словаччини.

15 березня. Пам’ятні дати
У жовтні 1938 року празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словаччина перетворювалася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців. До влади автономної Карпатської України прийшов уряд, очолюваний Августином Волошиним. З його ініціативи у січні 1939 року була утворена політична організація закарпатського населення – Українське національне об’єднання (УНО), яка мала на меті створення суверенної держави. У лютому 1939 року відбулися вибори до парламенту – Сойму Карпатської України.

13 березня 1939 року за згодою і повною підтримкою Гітлера керівник Угорської держави Хорті надіслав чехословацькому уряду ноту з вимогою протягом 24 годин віддати Карпатську Україну Угорщині. Не дочекавшись відповіді, в ніч на 14 березня 1939 року, порушивши кордони, угорські війська перейшли в наступ. Спроби голови уряду Карпатської України Волошина добитися підтримки Берліна не увінчалися успіхом.

Зрештою, в ніч з 14 на 15 березня, було зібрано засідання Сойму, на якому було проголошено самостійну Карпатську Україну. Прийнята парламентом конституція Карпатської України визначила назву держави - Карпатська Україна, державний устрій - президентська республіка, державну мову - українська. Водночас були визначені Державний герб (ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі), Державний прапор - жовто-блакитний стяг і Гімн - пісня «Ще не вмерла Україна». Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина.

Тим часом угорські війська підступили до Хуста, навколо якого точилися запеклі бої. Солдати Карпатської Січі, які фактично стали національним військом Карпатської України, мужньо боронили незалежність. Найбільший бій відбувся на Красному полі - рівнині на правому березі Тиси поблизу Хуста. Там регулярним частинам угорської армії протистояло кілька сотень вояків, озброєних легкими кулеметами, гвинтівками, ручними гранатами та пістолетами. В бою на Красному полі загинуло близько 230 українських січовиків і добровольців, переважно семінаристів та пластунів. Через кілька днів,18 березня, Карпатська Україна була повністю окупована угорськими військами.

Впродовж кількох тижнів лютував терор на Закарпатті, яке заплатило дорогу ціну за свою незалежність. Загалом без суду і слідства було розстріляно понад 27 тис. чоловік. Понад 75 тисяч закарпатців вирішили шукати притулку в УРСР, втім, майже 60 тисяч з них загинули в сталінських таборах. Решта вступила до чехословацької армії. Всього в 1939-1944 роках загинули від рук угорців і більшовиків 80 тисяч закарпатських українців. І все ж недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби українців за встановлення нашої державності.
_____________

Цікаві історичні факти:
На початку листопада 1938 року на запрошення прем'єра краю Августина Волошина до м. Хуст прибув Дмитро Климпуш - дідусь нинішньої народної депутатки України від "Європейської Солідарності" Іванни Климпуш-Цинцадзе.
9 листопада 1938 року був затверджений статут Організації народної оборони «Карпатська Січ», а її головним командантом було обрано Дмитра Климпуша, обов'язки якого Дмитро виконував на громадських засадах. Дмитро Климпуш був розважливим керівником, усвідомлюючи безперспективність на той час протистояння регулярним військам. Свою увагу Дмитро Климпуш зосереджував на підвищенні якості військової підготовки та розбудові організаційної структури організації.
Після проголошення самостійності Карпатською Україною, вона майже відразу була окупована Угорщиною, сили січовиків та регулярної армії були нерівними. Під час окупації були розгорнуті широкомасштабні репресії проти січовиків. Частина з них емігрувала, частина переховувалась, як і брати Климпуші.

Дмитро Климпуш
Климпуш Дмитро Іванович
Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.jpg
Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна - гідна онука Головного команданта Карпатської Січі

З приходом совєцьких окупантів Дмитро Климпуш уперше був заарештований СМЕРШем 8 грудня 1944 року, у січні 1947 року його звільнили. Хоча Дмитро Климпуш мав можливість разом із сім'єю емігрувати на Захід, він не міг покинути рідний край, своїх людей і не розділити їхньої долі. 11 квітня 1947 року дід Іванни Климпуш-Цинцадзе був заарештований повторно і звинувачений в українському націоналізмі. За вироком так званої трійки був засуджений на вісім років таборів. Покарання відбував у Ангарському таборі Іркутської області Росії.
Повернувся додому в 1956 року з надломленим здоров'ям і через три роки помер. Посмертно реабілітований у 1993. З нагоди 100-літнього ювілею від дня народження Головного Команданта «Карпатської Січі» у Ясіня відкрито пам'ятник-погруддя Дмитра Климпуша.
Tags: Закарпаття, Климпуш-Цинцадзе, Україна, борьба за независимость, даты, история, постаті в історії
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments