Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Як панянки у Рівному Пороха зустрічали

#читаємо_вголос
Ольга Юрко

Один день у Рівному.
З Президентом.
( V podraganie)

Рівне президента чекало.
• Оголошення в усіх храмах УПЦ.
• Збуджені соціальні мережі.
• Просто ошалілі від потоків і перепитувань телефонні мережі.

Моя подруга В. ( пенсіонерка, опєчалєна тарифами, чий електорат – здогадайтесь). Прийшла в Покровський собор, подивитись на Епіфанія. Повернулась збентежена. Епіфанія не побачила, в собор не попала, але була вражена: «Наш президент чудовий, я не думала що стільки народу його любить».

Моя мама, пенсіонерка. Все життя в опозиції до чинної влади ( як щира українка). Електоральні вподобання: Гриценко. Прийшла в собор подивитися на Томос. Випадково потрапила в хвилю людей, які обнімалися з президентом. Також обнялась. З післяобіду до мами не додзвонитися. Вона та її подруги порохоботствують.

Моя подруга В. Переселенка з Алчевська. Живе у нас вже 4 роки. В неї є розвага – ходити на всі визначні події в Рівному. Саме від неї я дізнаюсь хто приїздив і про що говорив. Політичні уподобання : «а переселенцы не голосуют». Вчора вона була всюди. Результат: «Обалдеть! Никогда такого здесь не видела. Там говорят, можно переселенцам на президентских голосовать. Узнай, как это сделать»

1

А потім президент відвідував військових у центрі реабілітації.
Ліричний відступ.
Ми тут всі – волонтери. Раніше я мало задумувалась над таким. Просто плела шкарпетки солдатам. Потім, напевне, зі своїм в’язивом в автобусі, або на зупинці, або у черзі, дуже стала помітною і оточуючі просто розказували свої історії, як вони допомагають. Як же багато тих історій! Я зрозуміла, що для нас, українців, дуже важливим є відчуття співпричетності.
Тому візит президента в госпіталь – просто підтвердження того відчуття єднання ( колективне «Ах!» від друзів – волонтерів).

А ввечері президент знову «подався» в народ. На цьому дійстві я вже була присутня. Пройшли чутки, що буде зустріч у центрі, біля Воскресенського собору. Там навіть поставили невеличку сцену, з неї народ розважали колядники. Ми з дочкою пішли разом. Мета була різна. Я – пообніматись з президентом, дочка – «дати п’ять» ( вона навіть рукавичок не брала, щоб доторкнутись власне рукою)
Зустріла двох знайомих зі школи ( чий електорат – невідомо, шифруються). Вони зайняли місце так, щоб добре бачити сцену. Запропонували стати біля них. - Нє. Я обнімацця. Скептично: «Нічого у вас не вийде», але потягнулися за мною. На ходу дістали телефони, щоб їх хтось сфоткав. Я не буду. Нема дурних. Я обнімацця. Сфоткали нас офіційно (див. фото на моїй сторінці). Таких фоток є безліч. Президент зупинявся кожні 10 метрів, кожному казав щось приємне. Нам, наприклад, сказав «Які гарні жінки». Ми возгордились.
На сцену президент не виходив. Йому передали мікрофон і він сказав кілька слів просто посеред натовпу.

Подібно до того, як в російській дєрєвнє весілля вважають невдалим, якщо немає бійки, у Рівному політичний захід вважатимуть невдалим, якщо не буде фріка. Фрік знайшовся. Хтось крикнув «Коли піднімуть соціальні стандарти?» Народ посміявся, але загордився: у Рівному також є політична боротьба.

Ввечері – чергова напруга на мережі: соціальні і телефонні. Здогадайтесь, що обговорювалось.

Ми - рівняни. Ми класні. І у нас класний Президент.

А що там у ПП
Tags: #читаємо_вголос, Порошенко, Рівне, визиты, волонтеры, электорат
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments