Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

310 лет назад бесы МП предали анафеме Мазепу, но греют дупы в храмах, збудованих гетьманом України

23 листопада 1708 года московская РПЦ ("русская" не православная не церковь) предала анафеме гетмана Ивана Мазепу.

мазепа

Узнав о европейском выборе Мазепы, московский царек Петр приказал нукеру московитскими войсками в Украине Александру Меньшикову сравнять гетманскую столицу Батурин с землей, а всех его жителей казнить. В оккупированном московитской ордой Глухове 16 ноября 1708 года была разыграна казнь «предателя»: на площади соорудили эшафот и повесили куклу Мазепы, а сторонники русского царя Меньшиков и Головкин разорвали все гетманские грамоты и награды. Однако, Петру I и этого оказалось мало. 23 ноября в глуховском Троицком соборе в присутствии царя-шизофреника (матюкливый Петр в то время был потешным "патриархом" неканонической московской церкви) промосковский поп Иосаф провозгласил анафему Мазепе. В тот же день подобную церемонию провели московские попы в Успенском соборе Кремля.

Стоит отметить, что изначально анафема Ивана Мазепы была чисто политическим делом. Известно, что решение о ней принял царь, а не Синод. Кроме того, анафема гетману так и осталась внутренним делом московской церкви. После проклятия 1708 года все заслуги гетмана Мазепы были немедленно забыты, память о нем активно истреблялась русскими оккупантами. По приказу Петра I по всей Украине прокатилась волна арестов сторонников Мазепы и ликвидация всего того, что могло напоминать о нем. На протяжении многих лет в устах всех сторонников русского царизма имя гетмана стало символом предательства, но в памяти украинцев он национальный герой, человек, который хотел объединить украинские земли, гетман, который стремился к независимости своей державы.

Только через двести лет, во времена Украинской революции, впервые после московской анафемы, в Софийском Соборе отправили торжественную панихиду по гетману Мазепе.

В дальнейшем, на протяжении ХХ века украинские церкви - Украинская православная церковь Канады, Украинская греко-католическая церковь, а потом и Украинская автокефальная православная церковь и Украинская православная церковь Киевского патриархата, не признавали анафему и ходатайствовали про ее снятие. В конце концов, в сентябре 2018 года, Вселенский Патриархат признал анафему, которая была наложена на Ивана Мазепу, не канонической.

П’ять копійок: Напомню, что московские попы оккупировали Киево-Печерскую лавру, большинство церквей и браму которой строил за свои деньги гетьман Иван Мазепа. И они, эти бесы, шлют ему анафему. Такова суть московитов. Пора гнать из Лавры неканонический МП, раскольников.

КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ЗАЯВИВ ПРО НЕВИЗНАННЯ АНАФЕМИ ІВАНА МАЗЕПИ

Вселенський патріархат не визнавав канонічною анафему, яка була накладена на українського гетьмана Івана Мазепу Російською православною церквою.
Про заявив представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов (Геча). За його словами, вона була накладена на гетьмана з політичних мотивів.

"Не дивлячись на накладення Російською Церквою на гетьмана Мазепу неканонічної анафеми, представники Вселенського патріархату її не визнавали, адже вона була накладена з політичних мотивів, як засіб політично-ідеологічних репресій і не мала жодних віросповідних, богословських чи канонічних причин", - сказав він.

Архієпископ Іов пояснив, що після першого зруйнування російськими військами Запорозької Січі в 1709 році українське козацтво, яке перейшло під протекторат кримського хана, повернулось під юрисдикцію Константинопольського патріархату, і Мазепа разом із Пилипом Орликом були одними з перших, хто це зробив.

"На еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі і відпустили від гріхів, а потім і відспівували. Його тіло було покладене в православній церкві містечка Варниці, яка перебувала у юрисдикції Вселенського патріархату, а згодом його перепоховали у місті Галац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгієвського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу за спочилим гетьманом. Цей митрополит був ієрархом Вселенського патріархату. Отже, можемо говорити, що Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви, Вселенського патріархату!", - наголосив ієрарх Вселенського патріархату.



Іван Мазепа (1639–1709), український політичний, військовий, громадський діяч, дипломат, гетьман Війська Запорозького, голова козацької Держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). По обранню гетьманом, намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року розірвав з московітами і став на сторону Європи, тобто - шведів.

23 листопада. Пам’ятні дати

Перелік об’єктів збудованих в Україні на особисті кошти Івана Мазепи.

1. Києво-Печерська Лавра:
а) Троїцька Надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.) відновлена коштом І.Мазепи
б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки.
в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698) побудована коштом І.Мазепи
г) Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701)
д) Церква Різдва Богородиці (1696)
2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х)
3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)
4. Вознесенська церква (1701—1705)
5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
6. Микильський собор (1690—1696)
7. Богоявленський собор (1693)
8. Софіївський собор у Києві (1697—1700) повна реставрація та часткова перебудова,
9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві (1699—1707)
10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)
11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині (1692)
12. Церква Св. Миколи у Батурині
13. Воскресенська церква у Батурині
14. Церква Покрови Богородиці у Батурині
15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря
18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
19. Мала трапезна церква Густинського монастиря
20. Покровська церква в с. Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області (1708—1709 або1710)
21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)
22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х)
23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)
24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря
25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х)
26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря
27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря
28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі
29. Мурована Воскресенська церква в Любечі
30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря
31. Церква в с. Мохнатин (1692) іконостас з гербом І.Мазепи,
32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)
33. Вознесенський собор у Переяславі (1700)
34. Дерев'яна церква в с. Прачі
35. Дерев'яна церква Св. Іоанна Хрестителя
36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.)
37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695)
38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові
39. П'ятницька церква в Чернігові (1690-ті роки повна реконструкція та перебудова в стилі українське бароко)
40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові (реконструкція, побудова дзвіниці, царські врата Мазепи)
41. Церква Іоанна Предтечі в Чернігові
42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові
43. Микільська церква у Білій Церкві (1706)
44. Братський Богоявленський монастир
45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві (відновлення та перебудова)
46. Корпус Києво-Могилянської академії (1703)
47. Чернігівський колегіум (1701—1702)
48. Хрестовоздвижениський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709)
49. Січова церква Покрови Пресвятої Богородиці (1690 - ті роки повна реставрація та часткова перебудова).

українські церкви

Цей список справді вражає, будувалися вони причому не тяп ляп, а капітально, на віки, ці церкви, дзвіниці та колегіуми і досі радують око людей. Мазепа справді був великим меценатом, грошей він не жалів для розбудови рідної країни, яку він щиро любив і бажав їй тільки добра, але не так сталося як гадалося, історії назад не повернеш, ми можемо лише судити про нього з висоту 21 століття, проте судячи з наведеного списку можна сказати, що Іван Мазепа був достойною людиною в тій мірі, в якій ним може бути правитель країни. Парадокс, але на вересень 2018 року більшість цих храмів займає РПЦ Московський патріархат, в якому священики проклинають ім’я християнського мецената Мазепи з піною у рота. Пора повернути ці храми до української православної церкви.
Дмитро Воронський

Порошенко
Tags: Великі Українці, Мазепа, Петр I, РПЦ, анафема, гетьмани, даты, московские попы, московский патриархат, постаті в історії, храмы, церковь
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments