Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Луценко про ГПУ, Гандзюк, ТСК, "жабу" та кандидатів у президенти

Що призвело до заяви про відставку Юрія Луценка, чому президент України Петро Порошенко її не підтримав. Чому не варто порівнювати справу Катерини Гандзюк зі справою Георгія Гонгадзе та хто намагається використати це вбивство для дестабілізації в Україні.

Про це та про багато іншого у відвертому інтерв'ю телеканалу "Прямий" генерального прокурора Юрія Луценка.



- Дуже дякую. Але, чесно кажучи, я зараз чую не оплески, а відповідальність за ситуацію, в якій в черговий раз опинилася країна. Бо, як мені видається, з минулих вихідних кров мученицьки померлої Каті зараз намагаються використовувати ті, хто хоче країну кинути знову у братовбивче протистояння, яке грозить втратою елементарних державних інституцій. Для мене особисто, я Катю знав з Майдану. І коли відвідував її в лікарні, бачив її, ще раз кажу, мученицький стан. З іншого боку, знаю безліч людей, які при житті гнобили її, абсолютно не підтримували, але сьогодні намагаються на цьому зробити піар. Політичні стерв’ятники злетіли на цю трагічну подію.

І, якщо говорити відверто, це не вперше. Рівно рік тому назад все це було. Можливо, ви пам’ятаєте вбивство активістки під Києвом, яка загинула, захищаючи в суді свою сестру. І тоді точно ті ж самі персонажі, ті ж самі стерв’ятники підняли величезну хвилю невдоволення, в тому числі заявою всіх посольств, всіх міжнародних інституцій. Побитий був керівник слідства, підпалене районне управління. Ну, це щоб краще розслідувалося, звичайно. Але, коли знайшли людину, котра зараз в суді обвинувачена у вбивстві, ні одна ця активістська душонка не прийшла на суд. Ні одного разу. Їм не вдалося. І цього разу не вдасться. Всі аналогії з Гонгадзе або з Врадіївкою є брехнею. Бо, на відміну від справи Гонгадзе або від справи Врадіївки, з першого дня злочин був зареєстрований. Після моїх відвідин Каті в лікарні за її проханням, за наполяганням її захисту, бо вона не довіряла місцевій поліції, ми доручили розслідувати питання замовників Службі безпеки України.
Вже через декілька днів були перші затримання. Це правда, що перше затримання виявилося неправильним, воно не мало відношення до злочину. Але потім слідство вийшло на чотирьох виконавців і на одного організатора. Всі четверо – ветерани АТО – дають визнавальні покази. Ми знайшли залишки кислоти, відбитки пальців, генетичний матеріал на посудині тощо. На цей момент, ще до смерті Каті, організатор був перевезений із Херсона в Київ. З ним почала працювати Служба безпеки України.

Трагічна смерть Каті не зупинить всього того, що я і всі правоохоронці, котрі займаються цим ділом, обіцяли їй. Я категорично не сприймаю поділ жертв на дуже відомих, яких треба розслідувати всією країною, і не дуже відомих. Приведу простий приклад. Буквально в ці ж самі дні, два тижні тому, проста жінка з Умані, яку на восьмому місяці вагітності регулярно бив її чоловік, втекла від нього, зняла квартиру в оренду, і вже через декілька днів її облили кислотою. Вона звідти втекла аж у Вінницьку область, в притулок від сімейного насилля. І вночі туди ввірвалися двоє в масках і битами, і до крові її побили. Поліція затримала і виконавців, і замовника вчора. І ці справи ми розслідуємо однаково. Просто в справі Гандзюк в мене є ще особистий мотив. Просто щоб ми розуміли картину, в якій ми живемо. Просто треба усвідомити, в якій ситуації ми живемо. Згідно даних МВС, ми маємо в країні понад 3 мільйона нелегальної нарізної зброї. За 9 місяців цього року у нас офіційно зареєстровано 1241 вбивство. За цей же час зареєстровано ще 1717 розбоїв – це коли на людину нападають і наносять їй тілесні ушкодження та щось забирають. Ще майже 2000 нападів з пошкодженням… тілесними ушкодженнями середньої та високої ступені. Ми маємо тисячі насильницьких злочинів. І це нечесно ділити на активістів і "пасивістів", депутатів і пенсіонерів, хороших і поганих. Всі ці люди, всі ці злочини… Всі ці люди мають бути захищені, всі ці злочини мають бути розслідувані.

Ще раз підкреслюю, я не оббілюю правоохоронну систему. Вона не ідеальна. Я, буквально, їхав сюди, і отримав чергове зведення. Сьогодні затримали, наприклад, офіцера СБУ, який вимагав і отримав під контролем 2000 доларів хабара. На сьогоднішній день можу сказати, що за минулий і за цей рік завдяки діяльності проти корупції внутрі правоохоронних органів ми маємо – просто вдумайтесь – затриманих на хабарах 26 прокурорів, 538 поліцейських. Цифри. 156 фіскалів і 9, разом з сьогоднішнім, працівників СБУ. Це означає, що правоохоронна система також уражена, вона також є недостатньо ефективною. Але огульно заявляти про необхідність її знищення, тотальну недовіру означає просто відкрити ворота для нових тисяч і тисяч убивств. Я підтримую критику Луценка, Авакова, зрештою Грицака, керівника СБУ, але категорично ніколи не змирюся з тим, що будуть дискредитовувати огульно всю систему. Бо навіть ті, хто сьогодні викидає ненависть на правоохоронців, завтра ж будуть кричати – "Караул, поліція!". Ми живемо в державі, а це означає, що державні інституції мають шануватися. Бути критикованими – але шануватися. Такий мій висновок.

Прийшла новина цікава. Порошенко повернув вам заяву про відставку через вотум довіри парламенту. Він не відставив вас від вашої посади. Отже, ви і далі будете працювати генеральним прокурором?

- Коротка відповідь – так. Довга відповідь буде такою. Чому я подав у відставку? Не тому, що вважаю себе в чомусь винним, хоча, звичайно, я не безгрішний. Просто я бачив, що в парламенті йшлося не про розслідування. Крикунам було байдуже, чи хтось затриманий, чи є якісь версії, чи когось допитують. А їх цікавила влада! Це не громадські активісти, а це депутати. Це лідери партій, які маскуються під громадських активістів для досягнення влади. І це було б нічого. Але ми живемо в специфічній ситуації. Я особисто вважаю, що ми програли інформаційну війну Москві.

Чому?

- Бо я бачу результат. Бо на кухнях, на вулицях, в громадському транспорті – у війні все частіше винен не Путін, а Порошенко. І це нав’язується суспільству. І з цими гаслами політики йдуть на вибори, бо сьогодні винен не Янукович, який пограбував Україну і розв’язав війну, а Луценко, який повернув в казну 1,5 мільярда доларів, вкрадених у народу. Бо сьогодні винні не п’ять конкретних вбивць Каті Гандзюк, а правоохоронна система, яка старається захистити тисячі людей. Так сталося, що ми програємо цю війну через те, що "п’ята колона" хоче владу. І тому я мав в парламенті продемонструвати, що для мене йдеться не про владу, я за неї не чіпляюся, я до неї не просився… Мене туди відправили майже без шансу на успіх. І, тим не менше, я робив і буду робити все, щоб закон і справедливість в нашій країні торжествували. Є кращі люди? Я подаю у відставку – призначте Мустафу Найєма. Може, він краще буде працювати. Нема заперечень. Парламент поставив це питання на голосування. За мою відставку проголосувало 38 депутатів. Президент, який отримав мою заяву, на підставі цього відхилив моє клопотання. Сказати, що це мені приносить радість чи горе – не знаю. Напевно, це просто продовжує мою відповідальність. І я буду працювати максимально – і у випадку справи Каті Гандзюк, і 54-х випадках активістів, і в тисячах справ інших українців

Тобто, якщо говорити з формального боку, ви залишаєтесь генеральним прокурором, і подальших спроб вийти з цієї посади у вас не буде?

- Дивіться, генерального прокурора можна зняти в два способи. Якщо він пише заяву на президента, президент вносить в парламент, а парламент голосує 226 голосів. Другий варіант – коли парламент збирає 150 голосів, виносить це питання на порядок денний…

Я це розумію. Я питаю про вас. Чи будете ви писати якийсь папір? Зараз ви залишаєтесь на своїй посаді?

- Я залишався на своїй посаді вже більше 2,5 років кожен день і майже всі ночі. Але в даній ситуації я вважаю, що вчинив так, як учить нас європейська практика. В разі гострого суспільного збурення відповідальний за ту чи іншу ділянку роботи пропонує відправити себе у відставку. Якщо у нашому випадку президент і парламент на це погоджується – так і буде. Ще раз кажу, мене покійний батько вчив, що всі посади тимчасові. І я це точно знаю. Якщо мені висловив парламент недовіру аж 38 голосами, а це означає вотум довіри, – значить я вимушений працювати.

Тоді ще одне додаткове питання. Ви готові до продовження цієї хвилі образ, недовіри, звинувачень – все, що ви "їли" до цього? Ви готові ще з’їсти великі баняки цього?

- Готовий. Єдине, про що я хотів би попросити, – щоб мене не звинувачували так, як це робила в останній час невеличка частина парламенту. Говорити, що кров Гандзюк на Луценку – з моєї точки зору є ницо і неприйнятно для будь-якого.

А якщо вони будуть ще більше звинувачувати? Це ж політична історія, і ви це розумієте. Вони не можуть, наприклад, знищувати у парламенті президента – вони будуть знищувати вас. Тому що президент не розслідує карні справи, а ви розслідуєте.

- Це ви про них добре думаєте. Бо насправді пікетують вони Адміністрацію президента. Їм байдуже. Їм кажуть – влада. Президентська посада.

Ви дуже емоційна людина. Міністр не може бути такою емоційною людиною. Він має бути холодний як риба. Ви – емоційна людина. І це ранить вас. Я це розумію. І у мене просте людське питання: чи витримаєте ви це? Тому що передвиборча кампанія офіційно ще не почалася, а ви вже все з’їли, і будете їсти далі, тому що ви будете відповідати за Порошенка, за Гройсмана… Чи не вийдете ви не трибуну і матом не будете там крити? Ви – міністр, важливий міністр.

- Я не міністр, а я генеральний прокурор. Я не є частиною…

Я маю на увазі ранг. Генеральний прокурор – де там ті емоції? Папір у руці, і ви формально маєте прочитати.

- Боюся, що я сьогодні затягую відповіді. Але, тим не менше, ви задаєте дуже серйозні запитання. Коли мені президент запропонував посаду генерального прокурора, я прекрасно розумів, що це неординарний вчинок. Я – політично призначений прокурор. Це правда. Бо після Майдану до мене було три генеральних прокурори, а до Майдану було ще більше. І, тим не менше, суспільство було глибоко незадоволено існуванням цього тоталітарного репресивного монстра і його мінімальними результатами для суспільства. Моя задача була розібрати цей автомобіль і доїхати до точки призначення буквально вже наступного дня. Тобто одночасно демонтувати каральну систему і дати результати для населення. Шанси на успіх така робота має, м’яко кажучи, малі. Але я за досвідом свого життя знаю, що такі речі може зробити лише людина з-поза системи. Та людина, яку водили на двометровому ланцюгу по коридорам прокуратури при Януковичі, знає, з ким має справу. І цього дракона я мав ліквідувати. Тому я пішов на це, знаючи прекрасно, що по дорозі я отримаю купу ворогів. І ці вороги використали класичну тактику "тисячу порізів". Мої друзі спочатку дуже бурхливо реагували: "як же так, на тебе брешуть тут, брешуть тут, ну це все неправда". Але коли збрехали в тисячний раз, вони кажуть: "бог його знає, може, дійсно там щось є…". Це класична практика. Я не маю часу відповідати цим діячам і не буду відповідати. Да, я емоційний. Але коли йдеться про мене, я емоції вмію стримувати. В момент, коли я прийшов в парламент і дійсно був надто емоційним та бурхливим, я просто усвідомив, що зараз воюють не з Луценком і навіть не з Порошенком. Воюють із хребтом державної інституції. Якщо її завалити, почнеться анархія. Практично ворогу будуть відкриті ворота. Не більше і не менше. Вибачте, я поклав у своєму житті багато на те, щоб Україна стала незалежною. Багато. І я, звичайно, емоційно реагую на те, коли люди по дурості, а особливо коли свідомо знищують державу. Не Луценка, не Порошенка… Я маю абсолютно критичне ставлення до себе особисто. Я точно не бронзовий, я точно не самозакоханий. Я дуже люблю жартувати взагалі. В тюрмі, по-моєму, анекдотів тисячу розповів, в тому числі про себе. Це єдиний засіб не забронзовіти на високих посадах. Я дуже критичний та іронічний. І до президента – також. Я, по-моєму, єдиний, хто дозволяв собі розказувати анекдоти в очі і Ющенку, і Януковичу, і Порошенку – про них і про себе. Бо це рятує від бронзовості і від цього вождізму. Але я надто багато поклав також зусиль, крові і здоров’я своїх власних, щоб Україна позбулася рабства. І тому, коли я бачу, що Україну просто валять – да, я стаю надто емоційним. Постараюсь зробити висновки. Але є ще одна причина емоцій – поведінка фракції "Самопоміч", яка сидить біля мене, тикає пальцем і каже: "кров на тобі, ви всіх повбивали і нічого не робите". По-перше, це брехня. По-друге, я точно знаю різницю між їхніми публічними виступами і їхніми двійними стандартами поведінки, в тому числі в справі Каті Гандзюк.

Генеральний прокурор заявив та побажав всім українцям викинути зсередини себе "жабу", яка душить та змушує знищувати всі успіхи. Тоді країна та українці будуть успішними:

"Я хочу, щоб ніхто не позбавляв українців життя, здоров’я і можливості просто сказати "я тебе люблю". Я хотів би, щоб ми відчували гордість за країну, бо вона може бути такою, як ми робим собі. Для цього потрібно викинути жабу. Жабу, яка давить нашу країну і будь-яка історія успіху знищується тими, хто нічого не вміє робити, але хоче всіх задавить", - сказав Луценко.

Він підкреслив, що у випадку, якщо будуть успішними всі, будуть любити один одного та ненавидіти ворогів, тоді будемо жити в тій країні, яку заслужили.

Луценко різко висловився на адресу мера Львова Андрія Садового, який до цього назвав загиблу активістку Катерину Гандзюк "стервою" та "хабарницею".

“Всім очевидно двійне дно пана Садового, якій під час панахиди за Гандзюк говорить одне, а насправді за її життя робив зовсім інакше. Нехай оцінку йому дають його виборці. Для мене він після цього відсутній як людина хоча би з мінімальною наявністю моралі”, - сказав генпрокурор.


Tags: ГПУ, Гандзюк, Луценко, Прямий, интервью
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments