Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Чому меморандуму Тимошенко аплодують в Москві?

Як відомо президент Порошенко запропонував змінити Конституцію, щоб рух до НАТО і ЄС став незворотнім. Новина прозвучала на Погоджувальній раді і поки ми очікували реакції з боку Москви, вона прозвучала, але зсередини від тих, кому за Конституцію треба голосувати.



Юлія Тимошенко закликала підписати Меморандум про незмінність європейського і євроатлантичного вибору.

Закликала так, ніби ніколи й не чула про Будапештський меморандум, який не виконується.

Закликала, ніби й не пам'ятає ганебного меморандуму з Януковичем, в результаті якого прем'єром було обрано Єханурова – чи не єдиного меморандуму, який був виконаний в українській політиці.

Закликала так, ніби й не була особисто присутня на круглому столі і спробі підписання універсалу (меморандуму) національної єдності, який ініціював Віктор Ющенко.

Закликала так, ніби і не знала, що меморандум – необов'язковий до виконання, на відміну від Конституції України.

Ну може й не знала, скажете ви. Оскільки сьогодні День знань, значить нікому і ніколи не пізно учитися:

Мемора́ндум (лат. memorandum) - те про що слід пам'ятати, нагадування – пам'ятка.

Конститу́ція (лат. constitutio - установлення, устрій, порядок) - Основний Закон, що має пряму дію і є обов'язковим до виконання. Конституція лежить в основі законів і дій органів влади, які можуть бути оскаржені, якщо не відповідають Конституції

Мені здається, якщо Тимошенко не хоче вступу України до ЄС та НАТО – треба щиросердечно признатися в цьому виборцям і, можливо, пару відсотків таких у країні знайдеться, хто привітає цей підхід.

Але найбільше необов'язковому меморандуму, замість обов'язкової Конституції в частині вступу до ЄС та НАТО мали б аплодувати в Москві.

P.S. Це старе фото і я хочу, щоб воно старим так і залишалось. Курс України на ЄС та НАТО повинен бути незмінним. Жодних "нових курсів" у протилежному напрямку нам не потрібно.

Віктор Уколов, політолог, колишній журналіст, екс-народний депутат ВР 6 скликання, співпрацює з Адміністрацією президента
------------------------------
Борис Кушнірук

Чого вартий меморандум, підписаний Юлією Тимошенко

1

Дивлюсь на ФБ багато хто коментує позицію Юлії Тимошенко щодо змін до Конституції в частині євроатлантичного та європейського розвитку України. ВОНА натомість запропонувала замість змін до Конституції ухвалити меморандум політичних сил у парламенті з цього приводу.
Те, що ухвалення змін до Конституції та підписання меморандуму просто неспівставні за своєю юридичною силою, має бути зрозумілим навіть громадянам далеким від політики та права.
Як аргумент, критики позиції Тимошенко згадують Будапештський меморандум, який був, по суті, нічого не вартим папірцем. Але де та Тимошенко і Будапештський меморандум? Зовсім інша історія, з іншими умовами та персоналіями.
Є значно більш наочний приклад, чого варті меморандуми, особливо, якщо їх підписують особи на кшталт Тимошенко.
Так, 2 жовтня 2008 року прем'єр-міністр Тимошенко разом зі своїм кремлівським подільником підписали Меморандум про перехід до прямих угод між Газпромом та Нафтогазом, заснованих на ринкових засадах, як щодо цін на газ, так і щодо тарифів на транзитне транспортування російського газу. Крім того, важливою складовою умов цього Меморандуму був трирічний перехідний період. Тобто ціни на газ для України мали у три рівномірні етапи приведені до загальних ринкових.
Згідно цього меморандуму для вступу у дію нових прямих договорів Нафтогаз не повинен був мати простроченої заборгованості за газ станом на кінець 2008 року.
Що мала зробити Тимошенко для реалізації положень Меморандуму? Правильно — не допустити простроченої заборгованості за газ.
Що зробила Тимошенко? Правильно — вона зробила все з точністю до навпаки.
Вона зобов'язала Нафтогаз суттєво збільшити закупку газу у Газпрому. Притому що в умовах стрімко зростаючої економічної кризи та падіння обсягів споживання газу промисловими споживачами потреби у цьому газі не було і платити за нього не було чим. Станом 16 грудня Нафтогаз не розрахувався навіть за газ, який було поставлено у вересні-жовтні 2008 року.
Як ми самі розуміємо, винний в цьому був не уряд Юлії Тимошенко та Нафтогаз, а Президент Віктор Ющенко. «Винуватий» Ющенко був змушений особисто втручатись в цей процес розрахунків. Після проведених нарад та переговорів з представниками МВФ приймається рішення, що це буде зроблено за рахунок резервів НБУ, який для цього здійснив рефінансування Ощадбанку, а той в свою чергу надав кредит Нафтогазу.
Станом на 18 грудня Ющенко був впевнений, що питання врегульовано. Нафтогаз погасив заборгованість за газ, поставлений в вересні-жовтні 2008 року і Україна немає прострочених боргів по розрахункам з Газпромом. "Таким чином на сьогодні це питання вирішено", - наголосив Ющенко.
Але Газпром того ж дня зробив заяву, що з 1 січня 2009 р. може припинити постачання газу на Україну.
«Україна, перевівши "Газпрому" $800 млн за постачання газу, повідомила російській компанії, що до кінця року більше не буде їй платити за постачання палива (за листопад-грудень), заявив журналістам офіційний представник "Газпрому".
З урахуванням того, що борг за постачання газу не буде погашений, буде неможливий перехід на прямий контракт НАК "Нафтогаз України" з "Газпромом" з 1 січня 2009 року.
Таким чином, не маючи контракту на постачання газу, "Газпром" може з 1 січня 2009 р. припинити постачання газу на Україну».
Така ситуація невизначеності з оплатою за газ залишається до 30 грудня.
Спроби домовитись з Росією по сплаті за газ, поставлений Газпромом Нафтогазу у листопаді-грудні, ні до чого не призвели.
«Досягти домовленості з Україною з приводу проблеми оплати боргу по газу поки не вдалося, заявив прем'єр Росії Володимир Путін.
"Тільки що розмовляв з Віктором Андрійовичем (Ющенком) майже годину - поки не домовилися", - заявив Путін у понеділок (29 грудня 2008 року) журналістам у Москві, повідомляє Інтерфакс.
Відповідаючи на питання про те, чому не домовилися, Путін заявив: "Платити не хочуть".
Враховуючи ситуацію, що склалась, «головний винуватець» Ющенко проводить 29 грудня нараду зі Стельмахом та Пинзеником. За її підсумками приймається рішення, що Нафтогаз знову розрахується по своїм зобов’язанням за рахунок резервів Нацбанку.
"Завдяки зусиллям і скоординованим діям президента, уряду, НАК "Нафтогаз" і Нацбанку Україна повністю розрахувалася за імпортований російський газ у 2008 році", - зазначається в повідомленні прес-служби Президента Віктора Ющенка.
"Проведено платежі не лише за листопад місяць, а й авансовий платіж за грудень 2008 року. Таким чином усунуті всі перепони для укладання взаємовигідних конструктивних домовленостей з російськими партнерами щодо поставок імпортного природного газу українським споживачам у 2009 році".
Причому представники російської влади та Газпрому протягом всієї другої половини грудня 2008 року неодноразово вельми впевнено заявляли, що Україна не розрахується за цей газ, тому постачання буде припинено, або щонайменше здійснюватиметься не за прямим контрактом між Нафтогазом та Газпромом. Хоча слід зазначити, що вже з листопада 2008 року по європейським столицям роз’їхались емісари російського уряду, які наполегливо переконували своїх візаві, що з січня у них можуть виникнути проблеми з постачання газу саме з вини України. Яка, знаєте, дивовижна далекоглядність.
Цікаво, хто мав би нести відповідальність за припинення постачання газу з 1 січня у зв’язку з непогашенням боргів за поставлений газ? Мабуть, знову таки Віктор Ющенко.
Станом на 31 грудня 2008 року Нафтогаз не мав заборгованості перед Газпромом, а тому мали би діяти норми Меморандуму, підписаному між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про співпрацю в газовій сфері від 2 жовтня 2008 року. В меморандумі передбачався поетапний перехід протягом трьох років до ринкових економічно обґрунтованих і взаємопогоджених цін на російський природний газ для споживачів України й тарифів на його транзит через територію України.
Виникає питання, чи відповідає середньорічна ціна в 235 доларів Меморандуму? Ані трохи. Якщо навіть виходити з тієї одіозної формули, яка була закладена в контракт на постачання газу, і яку нам намагаються представити як стандартну та справедливу для України, то без врахування 20 відсоткової скидки, що була надана на 2009 рік, середньорічні ціна мала би складати десь 270-280 доларів. Чи хтось може сказати, що 235 доларів є рівномірним першим протягом трьох років етапом від ціни в 179,5 доларів до 280 доларів? І якщо це точно не рівномірне підвищення ціни, то чому всупереч меморандуму, підписаному безпосередньо Путіним та Тимошенко, ці ж саме особи, начебто, готові були підписати контракт на газ з середньорічною в 2009 році ціною в 235 доларів. Це при тому, що при такому підвищенні цін на газ тарифи на транзит газу мали залишатись незмінними в 2009 році – тобто 1,7 долара за тисячу кубів на 100 кілометрів. Хоча згідно того ж таки меморандуму тарифи на транзит поетапно теж мали би підвищуватись до європейського рівня. Тобто в цій частині меморандум ці дві особи теж не збирались виконувати.
І якщо з Путіним все зрозуміло, то виникає питання, чому на це, начебто, погоджувалась Тимошенко? Пишу «начебто», тому що впевнений, що це не ті домовленості, які насправді існували між ними. Вони, в кращому випадку, в такому вигляді повідомлялись Дубині, розуміючи, що той про них доповість Ющенку.

Наведені зверху уривки однієї зі статтей великого дослідження щодо відверто злочинних газових угод Тимошенко та Путіна.
Вони тут наведені лише у контексті ідеї підписання меморандуму замість ухвалення змін до Конституції.

Вибачте, панове, але будь-який меморандум, підписаний Юлією Тимошенко, не вартий навіть паперу, на якому він роздрукований. Бо те, що ВОНА підписує та те, що збирається зробити, це, як правило, прямо протилежні речі.

P.S. Як завжди, прохання не тільки лайкати, але і поширювати.

P.S. Якщо хтось раніше не знайомився з моїм дослідженням щодо газових угод січня 2009 року, то посилання на нього можна побачити у першому коментарі під цим текстом.
Воно достатньо велике (шість статей, більше 60 сторінок тексту), але можу зазначити, що ніхто до цього часу не зміг оспорити тез та висновків цього дослідження, бо воно спирається виключно на відкриті джерела.
Tags: Тимошенко, гниди, кремлевские технологии, кроты Лубянки
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments