Олег Леусенко (oleg_leusenko) wrote,
Олег Леусенко
oleg_leusenko

Как в Украине ничегониделаеца. Часть 65 (обзор)

Ссылки на все части дайджеста "Как в Украине ничегониделаеца" находятся здесь

Местные бюджеты за полгода увеличились на 22 миллиарда



За первое полугодие 2017 года поступления общего фонда местных бюджетов Украины выросли на 34% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года и составили 87 млрд гривен, что на 22 млрд больше, чем в прошлом году. Об этом сообщил на своей странице в FB вице-премьер-министр-министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Зубко.

По его словам, местные бюджеты получили налога на доходы физических лиц 49,7 млрд грн (+42%), платы за землю – 12,3 млрд (+16%), единого налога – 10,2 млрд (+45%), налога на недвижимое имущество – 0,9 млрд (+60%). Фактические поступления акцизного налога составляют 6,2 млрд гривен (+17%).

Зубко отметил, что темпы поступления собственных доходов местных бюджетов 366 ОТГ имеют тенденцию роста.

«В первом полугодии 2017-го доходы увеличились почти вдвое, составив 3,9 млрд гривен (+1,9 млрд). Из расчета на одного жителя общины средний показатель поступлений – 1256 гривен (+616 грн). В целом, с учетом межбюджетных трансфертов из госбюджета, доходы общего фонда местных бюджетов 366 ОТГ составляют 9 млрд гривен», - сообщил вице-премьер.

По его словам, собственные ресурсы 207 ОТГ, где первые местные выборы состоялись в 2016, и которые в этом году впервые получили 60% поступлений от налога на доходы физических лиц, выросли в три раза и составили 2 млрд гривен (+1,4 млрд).

Он сообщил, что 159 ОТГ в 2016-м получали зачисления 60% НДФЛ в свои бюджеты. Затем темпы роста их собственных доходов за этот период составляет +41% (+549 млн гривен), что больше среднего показателя по Украине (+34%).

На Черкащині відкрили унікальний сміттєпереробний завод “Ековторресурси”



У Смілі запрацювала сучасна лінія із сортування сміття. Її обладнало черкаське підприємство “Ековторресурси”, що спеціалізується на переробці та утилізації відходів, передають Вікна.

За словами керівника філії підприємства Миколи Зубалія, на підприємство щодня привозять по 5-6 вантажних автівок зі сміттям. Його сортують і віддають на переробку. Усього на лінії задіяно майже два десятки працівників.

“Сподіваюся, що в майбутньому таке місце, як полігон, звалище будуть не потрібні, тому що тут органіка відсортовується від скла, пластику. Інша лінія пресує органіку, сушить і перетворює в паливні брикети, які можна використовувати замість щепи, газу для опалення”, – зазначив секретар міської ради Віктор Федоренко.

Украинско-словацкий фильм в Карловых Варах получил приз "За лучшую режиссуру"



Украинско-словацкий фильм "Граница" на 52 фестивале в Карловых Варах получил приз "За лучшую режиссуру". Об этом в Твиттере сообщил вице-премьер-министр Павло Розенко.

Напомним, украинско-словацкий фильм «Граница» режиссера Петера Бебяка представлен в главной конкурсной программе фестиваля. Создан при поддержке Госкино Украины.

В основу сценария криминального триллера «Граница» легла реальная история, произошедшая в словацко-украинском приграничье летом 2007 года. Она показана через призму семей, причастных к организованной преступности. Съемки картины проходили на территории Украины, Словакии и Чехии. В главных ролях снялись известные украинские актеры Римма Зюбина и Станислав Боклан, а также Александр Пискунов, Владимир Геляс, Макар Тихомиров и другие. Заняты также словацкие актеры Эмилия Вашариова, Томаш Масталир, Кристина Канатова, Евгений Либезнюк, Андрей Хрек, Милан Микульчик и другие.

Україна наростила доходи від радіочастот



План по “заробітку” перевиконали завдяки активному використанню 3G-зв’язку.

Український державний центр радіочастот перевиконав план надходження доходів у першому кварталі 2017 року майже на 20%, повідомляє “Сегодня“.

На зростання доходів, за даними підприємства, вплинуло продовження активного розвитку мережі 3G мобільними операторами. Як результат – збільшилася проведення радіочастотного моніторингу радіоелектронних засобів (РЕЗ) цифрового стільникового радіозв’язку стандарту IMT-2000.

Так, в першому кварталі оператори подали 1 525 заявок. Приріст доходів від здійснення моніторингу мереж електрозв’язку становить 17%.

Поліпшенню фінансових показників підприємства сприяли також роботи з оцінки якості РЕЗ та випробування різного устаткування радіозв’язку.

Нагадаємо, раніше Україна зробила ще один крок до впровадження 4g-зв’язку – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) прийняла за основу зміни до постанови Кабінету Міністрів щодо розмірів плати за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України в діапазоні 1800 МГц і схвалила пропозиції про внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України.

Три четверти украинского нута идет на экспорт

Три четверти украинского нута идет на экспорт

В Украине на долю нута приходится всего порядка 2% площадей под бобовыми (7,1 тыс. га в 2016 г.) и 1% валового сбора (6,5 тыс. т). Об этом свидетельствуют данные «АПК-Информ».

При этом нут наряду с горохом является основной экспортной культурой в бобовом сегменте. Так, за период с июля по май 2016/17 МГ было экспортировано практически 5 тыс. т украинского нута, что составляет более 76% от объема его производства.

В 2015/16 МГ было экспортировано более 6,9 тыс. т данной культуры.

Также уточняется, что в предыдущем сезоне основными импортерами украинского нута стали Индия (20% закупок), Турция (17%) и Пакистан (16%). За истекший период текущего сезона лидером по импорту стал Египет (26%). Далее следуют Иордания (14%) и Индия (12%).

Український лоукостер створять у 2017 році за участю іноземного капіталу



У 2017 році повинна бути зареєстрована українська низкобюджетна авіакомпанія, яка буде виконувати внутрішні рейси. У новій лоукост-авіакомпанії буде присутній іноземний капітал. Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян в етері 5 каналу

При цьому міністр зазначив, що 51% акцій буде належати Україні. Це, за його словами, “є передумовою для того, щоб компанія мала право виконувати внутрішні рейси усередині України”.

Переговори йдуть успішно. Я сподіваюся, що у нас є всі шанси для того, щоб юридично компанія була зареєстрована вже в цьому році, можливо, почалися перельоти по Україні та за її межі, – заявив В. Омелян.

Він також озвучив своє бачення вартості польотів у створюваної авіакомпанії.

- Я сподіваюся, що в рамках України це могло б бути 500-1000 гривень. В принципі це реально, – додав міністр.

Нагадаємо, що раніше гендиректор аеропорту Бориспіль Павло Рябікін інформував, що в контексті створення нової національної авіакомпанії в Україні мова йде саме про лоукостерів.

К 2020 году добыча украинского газа достигнет 27 миллиардов кубов



Правительство поставило задачу к 2020 году достичь не менее 27 млрд куб. м ежегодной добычи украинского газа. При условии разумного потребления этого объема будет достаточно для обеспечения государства собственным газом. Об этом сказал вице-премьер-министр Украины Владимир Кистион, сообщает Правительственный портал.

По его словам, в 2014-2015 годах работы по увеличению добычи газа не проводились. Как результат: в 2014 году «Укргаздобыча» добыло 15,1 миллиарда кубических метров газа, а в 2015 году - только 14,5 миллиарда.

«Это показатель естественного процесса: если не вести работы на перспективу, то скважины исчерпывают свой ресурс, и суточная добыча газа на скважине падает. Благодаря введению единой цены на газ, финансовый ресурс в «Укргазвидобування» появился во второй половине прошлого года, и компании удалось приостановить динамику падения. За 2016 год и часть 2017 года компания вышла на уровень добычи 15,4 миллиарда кубических метров газа. За первый квартал этого года уже есть плюс 300 миллионов кубических метров по сравнению с первым кварталом 2016 года», - отметил Кистион.

Вице-премьер считает, что Укргазвидобування может консолидировать примерно 15 миллиардов гривен в год чистых инвестиций для технической модернизации и выполнения работ по разведке. Кроме того, компания в виде налогов и сборов, в том числе рентной платы, направит в государственный бюджет почти 36 миллиардов гривен в 2017 году.

«В этом году план добычи газа Укргаздобычей должен достичь 15,5 миллиарда кубических метров. Для этого компания получила дополнительные спецразрешения, принят разработанный правительством закон, который позволяет осуществить децентрализацию рентной платы – то есть передать ее часть органам местного самоуправления территорий, на которых осуществляется добыча газа. Работаем над последней версией «Правил добычи нефти и газа», которые должны упростить работу добычи, и поддерживаем позицию, что рентная плата для новых скважин должна быть уменьшена до примерно 12%», - отметил Кистион.

По словам вице-премьера, Украина добывает всего 2% собственных разведанных запасов газа, тогда как средний показатель в европейских странах составляет 8-12%.

«У нас колоссальный потенциал, большие залежи нефти и газа. Наша задача создать благоприятный инвестиционный климат, чтобы повысить технологическую эффективность для увеличения добычи украинского газа и обеспечить энергетическую безопасность Украины, а в перспективе стать экспортером газа», - резюмировал Кистион.

Мінагрополітики сприятиме модернізації виробництва молочної продукції



Мінагрополітики сприятиме модернізації виробництва молочних виробів та надалі розвиватиме молочну галузь.

Про це повідомила заступник міністра Олена Ковальова під час засідання робочої групи щодо розвитку молочної галузі за участі представників зацікавлених органів виконавчої влади, галузевих асоціацій, спілок, громадських організацій та наукових установ, повідомляє прес-служба. Під час наради було обговорено програму розвитку молочної галузі на період до 2022 року.

У ході зустрічі було озвучено низку актуальних питань галузі, зокрема щодо маркування, ідентифікації тварин, кормовиробництва та розвитку внутрішнього ринку. Також були обговорені напрацьовані шляхи вирішення проблемних питань щодо покращення якості та безпечності молока, необхідності адаптування законодавства України до вимог ЄС.

Молочна галузь має велике значення не тільки для українського АПК, але і для всієї країни. Молочні господарства повинні суттєво підвищити якість молочної продукції шляхом реконструкції самих молочних підприємств. Дієвим інструментом для цього стане створення сімейних ферм та обєднання їх у кооперативи, – розповіла Олена Ковальова.

Також учасники робочої групи обговорили питання щодо державної фінансової підтримки, необхідності інформування споживачів, збільшення споживання молочних продуктів, нарощування поголів’я корів, покращення якості молока, підвищення продуктивності корів, ріст експорту.

Наприкінці було наголошено на необхідності участі у вирішенні вказаних питань усіх гравців молочної галузі.

В Украине хотят запустить открытый Wi-Fi в школах



Открытый Wi-Fi в школах и электронные очереди в поликлиниках - такие новшества могут внести в перечень универсальных цифровых услуг для украинцев на законодательном уровне.

Об этом заявил советник первого вице-премьер-министра - министра экономического развития и торговли Украины, исполнительный директор Hi-tech Office Ukraine Андрий Бирюков во время презентации проекта "Цифровая повестка дня в Украине-2020".

"Мы хотим ввести универсальные цифровые услуги в конкретных сферах: образовании, медицине и других сферах. То есть, приходя в медицинское учреждение, вы вправе требовать услугу электронной очереди или доступ к каким-либо электронных реестров, например, историям болезни.

Универсальная образовательная услуга - это, если, на пример, вы имеете право на свободный доступ к Wi-Fi на определенной скорости, чтобы доступ к интернету был не только в компьютерном классе или кабинете директора, а был общедоступен, также это может быть доступ к какому-либо цифровому контенту", - пояснил Бирюков.

Введение перечня универсальных цифровых услуг предусматривается новым законом о цифровой стратегии в Украине. По словам советника вице-премьер-министра, в этом законе также будет введена терминология относительно цифровых технологий. В комментарии Бирюков сообщил, что ориентировочная дата принятия закона - первое полугодие 2018 года.

Украина в новом сезоне увеличила экспорт пшеницы почти на 40%

Украина в новом сезоне увеличила экспорт пшеницы почти на 40%

Украина с начала нового 2017/18 МГ по состоянию на 6 июля поставила на внешние рынки 279 тыс. т зерновых культур. Об этом свидетельствую данные Министерства аграрной политики и продовольствия, передает АgroРortal.

Как отмечается, в июле экспорт пшеницы составил 116 тыс. т, что на 39,7% больше чем за аналогичный период прошлого сезона (+33 тыс.т). Также на экспорт отправлено 21 тыс. т ячменя, что меньше на 123 тыс.т.

Рада приняла Закон об энергоэффективности зданий



Соответствующее решение поддержали 259 народных депутатов. Этот Закон определяет правовые, социально-экономические и организационные основы деятельности в сфере обеспечения энергетической эффективности зданий и направленный на уменьшение потребления энергии в зданиях.

В частности, закон определяет, что минимальные требования к энергетической эффективности зданий устанавливаются центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим формирование государственной политики в сфере строительства.

"Требования к теплотехническим характеристикам ограждающих конструкций, энергетической эффективности инженерных систем (в том числе оборудования) и их настройки устанавливаются техническими регламентами и нормативными документами центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование государственной политики в сфере строительства, и пересматриваются как минимум один раз в пять лет", - говорится в законе.

Также документом предусмотрено, что в случае, если изменение показателя требований к теплотехническим характеристикам ограждающих конструкций, энергетической эффективности инженерных систем (в том числе оборудования) зданий имеет следствием изменение минимальных требований к энергетической эффективности зданий, что составляет величину, большую разницу между классами энергетической эффективности здания, минимальные требования к энергетической эффективности зданий подлежат пересмотру.

"Энергетический сертификат объекта строительства является составной частью проектной документации на строительство. В материалах проектной документации хранится распечатанная копия энергетического сертификата здания, заверенная лицом, которое составило такой сертификат", - говорится в законодательном акте.

Финансирование мероприятий по обеспечению (повышению уровня) энергетической эффективности зданий, в соответствии с законом, осуществляется за счет владельцев (совладельцев) зданий, средств государственного и местных бюджетов, других не запрещенных законом источников, а также на принципах государственно-частного партнерства или энергосервиса.

Українська компанія Drone.ua привернула інвестиції і запустила спільне підприємство вартістю $4,7 млн



Українська компанія Drone.ua оголосила про залучення інвестицій від ряду приватних інвесторів з Великобританії, Польщі та Молдови. Інтереси інвесторів в Україні представляє компанія «Студія Аграрних Систем».

Розмір інвестицій або умови угоди не розкриваються. Засоби залучалися під створення спільного підприємства під назвою DroneUA Agroservice. Учасники угоди оцінюють його в $ 4,7 млн. При оцінці підприємства до уваги бралися показники існуючого земельного банку клієнтів Drone.ua, інформація про поточні фінансові показники (наприклад, дані по щомісячної передплати по Агропослуги), а також заплановані показники зростання, передає AIN.ua.

Підприємство стане провайдером послуг безпілотних технологій в сільському господарстві. Воно буде заробляти, продаючи сервіси сільськогосподарським підприємствам за моделлю передплати. Ці сервіси включають аерозйомки посівів, розрахунки рівня вегетації, біохімічний аналіз рослин, аналіз грунту і т.д.

Близько третини прибутку компанії керівництво планує витратити на R & D. До активів нової компанії вже входить свій дослідницький центр на базі сільськогосподарського підприємства в Черкаській області, загальною площею тисяча чотиреста сімдесят сім га. До кінця 2018 року штат нового підприємства планують збільшити до 200 чоловік, відкрити філії в Одесі, Кропівницькому, Сумах.

В результаті угоди обсяг обслуговується земельного банку DroneUA Agroservice збільшився більш ніж на 30% – до 3,1 млн га. Оператори дронів планують здійснити в 2017 році близько 30 000 вильотів за новими площами в Україні.

Як і де виробляються сучасні Українські бронежилети



Журналісти Національного промислового порталу та «Defence Blog» відвідали завод ТЕМП-3000 у Ворзелі, неподалік від Києва.

Наші журналісти відвідали розташоване у Київській області науково-виробниче підприємство ТЕМП-3000, що є лідером у виробництві засобів захисту більше 28 років, спеціалізується на індивідуальних і колективних засобах захисту, бронежилетах, шоломах та модульнтх захисних костюмах. Там нам продемонстрували виробничі можливості підприємства і сучасні бронежилети, шоломи та захисні модульні костюми.

Для виробництва броньованого захисту, ТЕМП-3000 має своє власне виробництво яке включає в себе лінію для формування неперервних сентитичних ниток, бавовняно прядильну фабрику, лінію з виробництва препрегів, ткацький цех та форбування тканини, цех високотемпературного спікання бронепластин, випробувальні лабораторії, цех формування композитних шоломів та бронепластин, механічний цех по виготовленню броньованих пластин із бронесталі та цех надзвукового плазмового напилення.



Особливістю виробничих потужностей ТЕМП-3000 являється новий високотемпературний цех спікання бронепластин. Керамічні пластини являють собою форму композитної броні. Тверді керамічні матеріали зменшують кінетичну енергію знаряду розбивши його на шматки так, щоб знизити його здатність проникнення. Керамічні матеріали не можуть бути використаний як цільний елемент броні через його високу крихкість. Тому, щоб запобігти розколу,від подальшого пошкодження керамічні частини повині бути захищені, цей матеріал повинен бути завжди укріплений полімерною пластиною.



ТЕМП-3000 може виробляти керамічну броню з наступним складом: B2C4 – карбід бору; SiC – карбід кремнію і А1203 – оксид алюмінію. Крім того, підприємство включає в себе відділ збірки для броньових плит VI класу захисту відповідно до Українських стандартів або класу IV відповідно до NIJ 0101.04 стандарту США.

Крім того Українське підприємство має спеціальну систему надзвукового плазмового напилення, що дозволяє наносити на поверхню сталевих бронепластин порошки WC+AI203 або BC+SiC та інші сполуки. Напилення поверхневого шару на бронепластину з оксидних та карбідних порошків, збільшує міцність поверхневого шару, таким чином, збільшуючи його рівень захисту для українського VI стандарту або класу IV відповідно до NIJ 0101.04 стандарту США.

Контроль якості на підприємстві здійснюється в аттестованной на технічну компетентність лабораторії, в якій проводиться вхідний контроль сировини і матеріалів за такими напрямками:

  • контроль якості волокна, пряжі і ниток;

  • контроль якості суворих і готових тканин;

  • контроль якості комплектуючих матеріалів.

Готові вироби також строго перевіряються в лабораторії рентгенівського тестування спечених керамічних пластин та в лабораторії на стійкість до фрагментації та випробувань відповідно до стандартів НАТО STANAG 2920.



Рентгенівський контроль є одним з найважливіших методів неруйнівного контролю і технічної діагностики спікання керамічних пластин на підприємстві.
Рентгенівський контроль потрібен для визначення якості спечених пластин застосовується для виявлення раковин, тріщин, пор, шлакових пустот або інших неоднорідностей в спеченому матеріалі. Управління рентгенотелевізіонним комплексом здійснюється оператором на базі персонального комп’ютера.
Програмне забезпечення комплексу дозволяє довгострокове зберігання 20 000 знімків, крім того, реалізовано широкі можливості по обробці зображень: контрастування, обробка в позитиві/негативі, масштабування. Система перетворення здатна працювати в режимі реального відео. Передбачена підтримка будь-якої периферії, принтерів, додаткових накопичувачів.

Украина за полгода заработала на экспорте свинины $10 млн

Украина за полгода заработала на экспорте свинины $10 млн

Украинские трейдеры за первые полгода 2017 г. экспортировали мясо свиней стоимостью $7,5 млн, а живых свиней убойных кондиций — почти на $2,2 млн. Об этом свидетельствуют данные Государственной фискальной службы, сообщают в ассоциации «Свиноводы Украины», пишет АgroРortal.

«Кроме торговли свининой и живым поголовьем, валютная выручка поступает за счет экспорта свиных субпродуктов, поэтому общий «приток» валюты от экспорта продукции свиноводства еще больше», — комментируют в АСУ.

Как отмечается, экспорт живых свиней и их мяса в этом году значительно больше, чем в 2016-м. Так, в первом полугодии из Украины вывезли 3,58 тыс. т свинины, что в 2,7 раза превышает результаты внешних поставок прошлого года. Экспорт живых животных за январь–июнь составил более 1,5 тыс. т. Это в 2,5 раза больше чем за аналогичный период прошлого года.

«Учитывая, что объемы импорта по этим товарным позициям как стоимостные, так и по объемам отстают от вывезенных объемов, Украина укрепляется в звании нетто-экспортера свиней и свинины. Основным драйвером этого есть спрос со стороны Грузии, которая остается основным рынком сбыта свинины и покупателем живого поголовья», — добавила аналитик АСУ Александра Бондарская.

Харківські гідроагрегати «Турбоатом» перевершують світовий рівень


Статор Дністровської ГАЕС на верстаті «Гігант». Фото прес-служби Турбоатома

Завдяки напрацюванням фахівців ПАТ «Турбоатом» Дністровська ГАЕС стане потужним стабілізаційним чинником енергетики України

Маючи доволі розвинену енергетичну систему, Україна досі не може похвалитися провідним становищем у когорті світових лідерів виробництва електроенергії. Серед головних стримувальних чинників, що гальмують входження країни у світовий енергоринок на правах одного із законодавців, — неоптимальна структура генеруючих потужностей, що зумовлює дефіцит і маневрових, і регулюючих джерел енергії. Якщо в енергооб’єднаннях розвинених країн з перевагою генерації ТЕС і АЕС у структурі потужностей ГЕС і ГАЕС становлять не менш як 15%, то в Україні цей показник поки, що не перевищує 9%, що спричиняє гострий дефіцит у покритті змінних складових добових графіків навантажень.

Команді професіоналів під силу амбітні завдання

Змінити наявну практику експлуатації вітчизняної енергосистеми, на думку фахівців, можна за умови введення в дію потужної гідроакумулюючої електростанції, яка має збирати зайву енергію атомних і теплових електростанцій у години малих навантажень в мережах і відповідно до потреби передавати її споживачам в інші години доби. З цим завданням цілком під силу впоратися Дністровській ГАЕС, яка стане найпотужнішою (2700 МВт) гідроакумулюючою електростанцією в Європі та однією з найбільших у світі.

Повне введення ДГАЕС в експлуатацію дасть змогу вирівняти графік напруги енергосистеми, експлуатувати атомні й великі блоки теплових електростанцій у найбільш корисних і безпечних режимах, підвищити якість електроенергії й, безперечно, збільшити експортний потенціал України.

За реалізацію цього масштабного амбітного завдання, серце якого — створення оборотних гідроагрегатів за новітніми унікальними науковими рішеннями і технологіями, взялася команда ПАТ «Турбоатом» разом з партнерами. До її ядра ввійшли перший заступник генерального директора Турбоатому Олексій Черкаський, головний конструктор гідротурбін цього підприємства Олександр Линник, головний інженер ПАТ «Турбоатом» Григорій Іщенко, від ПАТ «Укргідроенерго» — генеральний директор компанії Ігор Сирота та технічний директор Віктор Галат, а також головний конструктор гідрогенераторів ДП «Завод «Електроважмаш» Олексій Вакуленко, ректор НТУ «ХПІ» член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор завідувач кафедри Євген Сокол і кандидат технічних наук завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАНУ Анатолій Царюк.

ПАТ «Турбоатом» залишається першопрохідцем у проектуванні й виробництві оборотних гідромашин у країнах постсовку. Перші такі насос-турбіни виготовлено для Київської ГАЕС.

Дністровська ГАЕС стала одним із найбільших інфраструктурних об’єктів, реалізованим в Україні останніми роками. Пуск першого гідроагрегата відбувся в 2009 році, другого — в 2013-му, третього — в 2016-му. Пуск третього став завершальним у першій черзі будівництва Дністровської ГАЕС. Усі три гідроагрегати підключено до Об’єднаної енергосистеми України. Проект Дністровської ГАЕС передбачає будівництво семи гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт у генераторному режимі та 2947 МВт у насосному.

У 2017 році розпочато виготовлення четвертого гідроагрегата. Максимальна потужність однієї гідромашини у турбінному режимі становить 390 МВт, у насосному — 420 МВт.

Унікальну гідромашину (насос-турбіну) створили фахівці ПАТ «Турбоатом», генератор-двигун — ДП «Завод «Електроважмаш» у тісній науково-технічній співпраці зі спеціалістами ПАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Укргідропроект», НТУ «ХПІ», інститутами НАНУ.

Під час роботи над гідроагрегатами Дністровської ГАЕС використано великий обсяг нових науково-технічних рішень, виконано комплекс науково-дослідницьких, розрахункових та експериментальних завдань. Гідроагрегати для Дністровської ГАЕС, за свідченням провідних фахівців галузі, відповідає світовому рівню, а з деяких показників навіть його перевищує.

За виконаними теоретичними розрахунками у гідротурбінній лабораторії ПАТ «Турбоатом» виготовлено великомасштабний модельний блок (діаметр робочого колеса моделі 500,0 мм) — геометрично подібна копія майбутньої гідромашини. На енергокавітаційному стенді ЕКС-150 за допомогою пакета прикладних програм виконано повний комплекс випробувань, до якого входили енергетичні, кавітаційні, силові, пульсаційні та ерозійні випробування. Вони показали, що у всій зоні експлуатації насос-турбіни забезпечено високий коефіцієнт корисної дії та сприятливі кавітаційні умови.


Транспортування робочого колеса Дністровської ГАЕС. фото прес-служби Турбоатома

Новітні технології відкривають широкі перспективи

Готуючись до виготовлення четвертого гідроагрегата Дністровської ГАЕС, на Турбоатомі впродовж 2008—2016 років було проведено грандіозну роботу з технічного переозброєння виробництва. Як розповів головний інженер заводу Григорій Іщенко, вперше в історії Турбоатому виливок цільної лопаті для дністровського гідроагрегата було виконано за технологією, що раніше не застосовували. І це стало можливим завдяки модернізації ливарної ділянки й застосуванню модельного оснащення блочно-модульного виконання.

«Ризики, звичайно, були, оскільки робили все вперше, — каже Григорій Іванович, наголошуючи, що це унікальний проект, здійснити який без серйозної підготовки неможливо. — Наприклад, діаметр такої деталі, як втулка, сягає 15 метрів, а вага — майже 300 тонн. Щоб провести необхідну механічну обробку, потрібен такий верстат, як «Гігант». Тому в цьому проекті склалося все: унікальний сам проект, унікальні деталі та обладнання, на якому їх обробляють».

З його розповіді стає зрозуміло, що модернізували кілька виробничих ділянок. У заготівельно-зварювальному виробництві для збирання, зварювання й обрубування великогабаритних металоконструкцій створено три нові ділянки, оснащені сучасним обладнанням. А також модернізовано три німецькі газорізальні лінії «МессерГресхайм» для автоматичного різання листового прокату. У механіко-складальному виробництві для виготовлення гідравлічної турбіни було розроблено й упроваджено у виробництво нову технологію механічної обробки деталей складного профілю лопатей і лопаток на верстатах з ЧПУ за керуючими програмами замість обробки за шаблонами і копірами.

Ці та інші нові рішення й технології дали змогу значно скоротити цикли виробництва, підвищити якість виготовлення продукції й повернути окремі деталі із зовнішньої кооперації на власне виробництво.

«Виробництво енергетичного обладнання — це складний наукомісткий і творчий процес. Для цього необхідно мати сильний інженерний потенціал і потужну виробничу базу. Все це є на Турбоатомі. Діяльність нашого підприємства здійснюється за замкненим циклом: від дослідження, проектування, підготовки виробництва, виробництва до шефмонтажу і технічного обслуговування обладнання», — підкреслив Григорій Іщенко.

Вага окремих деталей і вузлів турбіни вражає: вал турбіни — 120 тонн, робоче колесо — 130, статор турбіни у зборі — 300, направляючий апарат у зборі — 880.

«Ми почали працювати над цим проектом ще на початку 1980-х років, причому, із залученням кількох проектних інститутів, — долучається до розмови головний конструктор гідротурбін підприємства Олександр Линник. — Було проведено багато експериментів на Київській ГАЕС, де встановлено першу нашу оборотну гідромашину. Це дало певний досвід, коли ми починали проектування Дністровської ГАЕС. Основна перевага та унікальність цієї станції полягає в її одиничній потужності. На Дністровській ГАЕС працює перша в Європі оборотна гідромашина, здатна максимально видавати в турбінному режимі 390 МВт, у насосному — споживати 420 МВт. Також унікально те, що ми вперше застосували на оборотних ГЕС вбудований кільцевий затвор, що перебуває всередині станції. Зазвичай затвори розташовуються в окремих приміщеннях, тому вбудоване розташування дало змогу скоротити будівельну частину станції й заощадити металоємність. Особлива роль затвора на ГАЕС полягає в тому, що він значно заощаджує енергоресурси».

Головний конструктор гідротурбін пояснив, що велика перевага порівняно з аналогічними показниками продукції інших підприємств, зокрема закордонних, — значна ефективність роботи. ККД на турбінах Дністровської ГАЕС значно вищий і в насосному, і в турбінному режимі, ніж на аналогічних оборотних машинах станцій далекого і близького зарубіжжя.

За його словами, після пуску всіх семи агрегатів ГАЕС зможе взяти на себе приблизно 30% всіх пікових навантажень, інші підхоплять станції Дніпровського каскаду, що дасть змогу стабільно працювати атомним і тепловим станціям, усі піки компенсуватиме гідроенергетика.

У результаті реалізації унікального проекту енергетика нашої країни отримала сучасне обладнання, що дає змогу не лише підвищити її маневреність, а й істотно знизити витрати на генерацію електроенергії та допоможе вирішити питання енергетичної незалежності держави, повідомляє «Урядовий кур’єр».

Продовження: Как в Украине ничегониделаеца. Часть 66 (обзор)

Добірка за допомогою ресурсів Національний Промисловий Портал , Укрінформ, прес-служб органів влади, підприємств, читачів та інш.
*****
Допомога антимосковському проукраїнському блогу (за бажанням) / Помощь блогу (при желании и наличии средств):
Реквизиты: карта “ПриватБанк” № 5168 7422 0772 0016
Tags: АПК, ВПК, заводы, зроблено в Україні, инвестиции, инфраструктура, модернизация, перемоги, предприятия, прогресс, производство, промышленность, развитие, экономика, экспорт
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments